Саут-Бաунд-Брук
Меморіальна церква Святого Андрія
280 Головна стріт, Саут-Баунд-Брук, Нью-Джерсі, США
Церква-пам'ятник св. Андрія розташована на території площею 100 акрів Національної дистрикти Української Православної Церкви США. Цей маєток містить музей, бібліотеку, конференц- та культурний центр, а також цвинтар, де поховані видатні священнослужителі та відомі американці й українці. Посередині цього комплексу стоїть меморіальна церква святого Андрія, присвячена жертвам Голодомор, і українським мученикам, які загинули в боротьбі проти комунізму та за українську незалежність.
Мстислав Скрипник, Архієпископ Нью-Йоркський та Президент Консисторії, був візіонером, який очолив проєкт будівництва такої Меморіальної церкви. У 1955 році він доручив Юрій Кодак бути архітектором, визнавши його талант до вираження українського бароко в багатьох його попередніх церковних творах.
Проєкт церкви св. Андрія був зменшеною копією відзначеного нагородою проєкту Юрія, поданого у 1948 році на конкурс для Собору Святого Хреста у Вінніпезі. Той конкурс також був ініційований Мстиславом. У проєкті церкви св. Андрія збереглися головний вхід зі свитками, світлові барабани та куполи візантійської форми. На передніх фасадах цієї споруди бракувало барельєфів, задуманих архітектором.
Закладка фундаменту почалася в 1955 році за участю компанії Saul Shaw and Co., Consulting Engineers, яка виконала фундаментні роботи. Компанія N. Maltese & Sons, Inc. Structural Steel виготовила сталеві конструкції за проєктом Джорджа Кодака (George Kodak). У 1958 році було підписано узгоджений кошторис генерального підрядника між компанією Merrill Engineering & Construction Co. та Консисторією. Зовнішні будівельні роботи завершилися в 1962 році. У 1963 році в церкві відбулися вшанування 30-х роковин Голодомору, на яких були присутні 4000 людей. Зрештою, церкву було офіційно освячено в жовтні 1965 року.
Маючи висоту 170 футів, меморіальна церква святого Андрія є помітною та знайомою пам'яткою в невеликому містечку Саут-Баунд-Брук, штат Нью-Джерсі. Це був дорогий проєкт, і у 1960 році Мстислав розіслав листи сусідам по району з проханням про пожертви на будівництво, заявляючи, що монумент стане натхненням для всіх християн. Місцеві жителі використовували ці слова, щоб описати його; “елегантна, висока, безтурботна і велична, м'яко вражаюча, бальзам для душі”.
Можливо, цілком доречно, що Василь Кричевський похований у тіні церкви-пам’ятника святого Андрія, творіння одного з його студентів-архітекторів з Національного інституту мистецтва.